Адже простір не поділяється на свій або чужий, простір буває або вільний, або контрольований.

Майже століття , функцію контролю не могли виключити вибори , повстання, революції , майдани і ось на наших очах це зробила війна.

Війна , яка сформувала наші маршрути, змінила наш прикус , визначила нашу групу крові .

Ми більше не вирощуємо в собі покору , прикладаючи її до власних образ на все і всіх.

Не просимо , не чекаємо , не рівняємось .

Бо нема на кого!

Ми більше не переназиваємо слова а живемо тим, що стосується нас ..

Хрест і Голгофа, то наше – молоток і цвяхи, то їхнє.

Тому переможе Лев з покоління Юди з роду Давида а собаки жіночого роду російської породи попадуть у рай.

Собачий рай.

Ми всі скинемось на квитки.

Місце ВЕЛИКОЇ держави в історії маленької Європи більше не вакантне – воно наше!

Найгірше позаду . Найголовніше в кінці.

Слава Українцям!