Вітер війни неодмінно змінить флюгер нашої історії і вектор держави Україна.

Заміною великих політичних дзеркал не обійдеться – доведеться таки міняти відображення, і не лише політиків.

Зрештою, історія – це і є дзеркало, на якому люди малюють своє відображення.

Можливість завоювати, підкорити, відібрати завжди породжує агресора. Можливіть вкрасти породжує злодія.

Для тих, хто будує ілюзії, фундамент не потрібен.

Давайте будемо чесні самі з собою – ми маємо звикнути до того, що постійно і потенційно завжди перебуватимемо в полі апетитів нашого російського сусіда.

У нуля завжди будуть претензії до всіх цифр.

Тому ця війна дати закінчення не матиме і готовність до неї має передаватися нами з покоління в покоління, нашим вільним дітям і внукам.

Люди можуть змінити назви речей, але їхню природу люди змінити не можуть.

Природа цієї війни органічно проста. Це – війна за виживання. Не домінування, не утвердження, а саме виживання.

Ми дуже любимо слово «ВОЛЯ». Я ж гадаю, що вільним може бути лише падіння – злетів вільних не буває.

Те, що ми бачимо зараз – це злет. Чорна смуга завжди злітна. І коли тисячі вбивають одного – значить переміг один.

Чи в даному випадку – єдина – наша Україна! Амінь.